ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ ПРО СКЕНАР 1996р.

Порівнюються два підходи до лікування хворих – традиційний та нетрадиційний (при проведенні СКЕНАР-терапії). Описано декілька механізмів досягнення аналгетичного ефекту за допомогою СКЕНАР терапії.
Традиційні погляди дозволяють на якийсь час частково замістити порушені функції організму лікарськими препаратами, а також прямо впливати на хвороботворний агент за допомогою низки засобів. У цьому резервам організму відводиться пасивна роль.
Зазначається, що лікар часто і не думає, що після проведеного курсу терапії хвороба залишилася, тому що у боротьбі із захворюванням організм не брав майже жодної участі. Багато лікарів не підозрюють, що в людини фармацевтичний арсенал розвинений набагато сильніше і точніше, ніж у фармацевтичній промисловості. Завдання сучасного лікаря – не заважати організму хворого боротися із хворобою, а допомогти йому впорядкувати розрегульовані системи адаптації.

Горфінкель Ю.В.

На конкретному прикладі проілюстровано недоліки європейської медицини та доведено, що ідеальним інструментом для вирішення зазначених недоліків є прилади сімейства СКЕНАР.

СКЕНАР-терапія сприяє мобілізації адаптивних систем, і одужання настає значно швидше, без ускладнень та переходів у хронічну стадію.
Ґрунтуючись на своєму досвіді та досвіді своїх колег, автор вважає, що у всіх ситуаціях, коли не стоїть питання про життя та смерть, необхідно відмовитися від фармакології та використовувати СКЕНАР-терапію, залишивши сучасній європейській медицині застосування за життєвими показаннями.

Посвіжинський С.Ф.

Розглянуто можливі побічні ефекти під час проведення СКЕНАР-терапії: загострення, кризи.

Ці ефекти істотно залежать від рівня обробки енергією приладу. Аналізується можливість їх виникнення у різних пацієнтів при пороговому, підпороговому та надпороговому рівнях впливу.

Наведено приклади з клінічної практики лікування СКЕНАР різних груп хворих з різними патологіями та індивідуальними особливостями.

Посвіжинський С.Ф.

Метою роботи було вивчення впливу СКЕНАР-терапії (прилад СКЕНАР-035-1), на вторинний функціональний імунодефіцит з ураженням шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), а також при ураженнях шкіри різної патології.
Залежно від стану імунної системи підбиралися рівень і зона впливу. Підбирався больовий граничний режим, а потім знижувався до комфортного рівня. Зони впливу вибиралися індивідуально. В основному це були зони, зазначені в посібнику до приладу.
Перед застосуванням СКЕНАР-терапії було проведено клінічний аналіз крові, біохімічні дослідження крові, дослідження стану імунної системи.
Після проведеної СКЕНАР-терапії відзначено нормалізацію показників імуноглобулінів класу М і G, збільшення кількості Т-активних лімфоцитів, відбулася нормалізація показників імунітету з деяким збільшенням числа В-лімфоцитів та загального вмісту імуноглобулінів.
Як показали результати імунологічного аналізу, прилад СКЕНАР типу 035-1 можна рекомендувати для корекції імунної системи при вторинних функціональних імунодефіцитах.

Єрьоменко Н.А., Шабанов Л.Ф.

Узагальнено результати застосування приладів СКЕНАР (СКЕНАР 035-1, СКЕНАР 035-3) та надано пояснення ефективності їх роботи.
Описано клінічні спостереження за хворими з різною патологією, які пройшли курс лікування СКЕНАРом.
Даний аналіз результатів лікування та зазначено, що якщо СКЕНАР-процедура проводилася на початковій стадії захворювання, його вдавалося зупинити. На пізніших стадіях одужання проходило швидше, ніж звичайно, без застосування будь-яких медикаментів. При хронічних захворюваннях іноді виникає загострення на першій стадії або при переході з першої стадії в другу. Важливо, що загострення відбувається у середньому через шість годин після дії. Стадії процесу залежать від глибини дії, яку можна регулювати.
Вказано, що для успішного лікування хворих, у яких відзначаються сильні загострення, доцільно створити терапевтичний СКЕНАР-стаціонар.

Шамараков П.П.

У період з жовтня 1993 року по травень 1994 року пройшли лікування 145 осіб віком до 67 років із різною патологією.
Аналіз результатів ефективного лікування показав: у 97,5% відзначається чітка позитивна динаміка як суб’єктивна, так і об’єктивна. У пацієнтів, які страждають на захворювання опорно-рухового апарату збільшився обсяг рухів у хребті та суглобах, зникли больові відчуття. У пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту зменшилися відчуття дискомфорту, болю, печія, нормалізувався випорожнення.
Застосування приладів типу СКЕНАР дає позитивні результати при лікуванні хворих з різними захворюваннями та патологічними станами. Впровадження СКЕНАР-терапії в умовах Тюменської області дозволить знизити непрацездатність населення. Невеликий досвід у “ІМПУЛЬС-КОРЕКТІ” свідчить про доцільність організації центрів СКЕНАР-терапії.

Мізов О.В.

Описано етіологію та патогенез виникнення невралгії трійчастого нерва. Лікування пацієнтів з невралгією трійчастого нерва проведено приладом СКЕНАР у поєднанні з гомеопатією.
Зазначено, що обидва методи не мають протипоказань у лікуванні даного захворювання і спрямовані на індивідуальну активізацію резервів організму.
Рекомендовано застосування СКЕНАР-терапії у поєднанні з гомеопатією для лікування широкого спектру захворювань.

Третьяков А.Г.

Наводяться деякі практичні рекомендації щодо застосування приладів СКЕНАР.
Прилади сімейства СКЕНАР (СКЕНАР- DS -532, СКЕНАР-035-1) та лікувальна ковдра КЛБ-1 застосовувалися для лікування різних захворювань: опорно-рухового апарату, серцево-судинних, виразкової хвороб шлунка та 12-ти палої кишки, простати станів, отитів.
При забитих місцях і кровотечах прилад застосовувався як швидка допомога. Описано результати лікування ковдрою КЛБ-1, перераховано можливі ускладнення під час використання ковдри.

Охотенко В.І.

Прилади сімейства Скенар застосовувалися в комплексному лікуванні захворювань опорно-рухового апарату.
При лікуванні групи з 24 пацієнтів використовувався апарат СКЕНАР у поєднанні із сеансами мануальної терапії.
При лікуванні групи із 13 осіб застосовувалися прийоми лише мануальної терапії.
Поєднання СКЕНАР-терапії з мануальною терапією дозволяє прискорити процес лікування при ураженнях опорно-рухової системи, особливо за наявності больових синдромів, і дає більш виражений та стійкий ефект, ніж ізольоване застосування методів.

Фролов В.А., Кутузов І.А.

Дано аналіз використання приладу СКЕНАР при лікуванні 45 дітей із захворюваннями органів травлення та енурезом віком від 3 до 14 років, які проходили лікування основного захворювання в Єсентукському санаторії ім. М.І. Калініна, а також 29 пацієнтів, які страждають на енурез, віком від 3 до 7 років. Тривалість хвороби становила від 3 до 10 років.

Всі діти отримували комплексне курортне лікування основного захворювання: гастриту, гастродуоденіту, дискенезії жовчовивідних шляхів, коліту, реактивного панкреатиту, персистуючого гепатиту за відомими санаторними методиками. СКЕНАР-терапію енурезу розпочали з 5-7-го дня перебування у санаторії; процедури проводили вранці та ввечері.
Застосування апарату СКЕНАР для лікування нічного нетримання сечі у дітей з нейрогенною дисфункцією сечового міхура показало достатню ефективність цього методу, зумовлену нормалізацією електрогомеостазу в біологічно активних зонах шкіри, відповідальних за центральні та сегментарні механізми рефлекторного регулювання сечостатевої сфери.

Лебедєв В.А.

Стаття присвячена досвіду застосування приладів серії СКЕНАР у практиці масажиста. Описано методики СКЕНАР-масажу при різній патології та результати лікування. Відзначено, що неоціненну допомогу СКЕНАР надає в гострому періоді радикуліту, ішіасу, плекситу, коли підвищена болючість не дозволяє масажисту торкатися цих місць.
Після обробки апаратом біль йде на кілька годин, поступово згасаючи від процедури до процедури. Зазвичай за 10 процедур вдається зняти біль, значно покращити показники експертної оцінки.

Чернишова А.П.

Описано історію створення та розвитку приладів сімейства СКЕНАР та їх впровадження у широку медичну практику.
Наведено клінічні спостереження провідних науково-практичних медичних центрів Росії, де проводились апробації приладів.
Відзначається висока ефективність приладів СКЕНАР та КЛБ-1 (ковдра лікувальна багатошарова) при лікуванні багатьох захворювань.

Підмогильний А.М.

Наведено результати застосування приладів СКЕНАР за період із жовтня 1994 року до травня 1995 року. Лікування пройшли 102 пацієнти: діти віком від 4 місяців до 15 років та дорослі з 16 до 60 років.
Враховуючи різноманітність нозологічних одиниць, пацієнтів об’єднали у групи з клінічного діагнозу. Процедури проводилися щодня, у ряді випадків через 1-3 дня. Тривалість процедури від декількох хвилин (приступ бронхіальної астми, кардіалгії, зубний біль, порушення серцевого ритму, носові кровотечі, забій м’яких тканин) до 30 хвилин (у дітей) та 50 хвилин (у дорослих). У ряді випадків поєднувалася СКЕНАР-терапія з терапією за допомогою лікувальної ковдри КЛБ.
Скенар-терапія дає позитивний ефект у широкому діапазоні нозологічних форм, що зустрічаються на практиці. Використання приладу можливе при гострих, хронічних захворюваннях та як засіб швидкої допомоги. Широке застосування СКЕНАР-терапії доцільно та обумовлено її особливостями: гомеопатичний, інформаційний рівень впливу, безпека та нешкідливість методу, індивідуальний та системний вплив на організм.

Суботіна Г.В.

ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ ПРО СКЕНАР 1997р.

Описано випадки застосування СКЕНАРу під час проведення відповідальних, зокрема і міжнародних, змагань у бігу на наддовгі дистанції (марафон, 100 км і 1000 км) . Автор переконаний, що у спорті за СКЕНАРом та СКЕНАР-технологією велике майбутнє, що її застосування може забезпечити рекорди у різних дисциплінах.

Моїсеєв С.В.

Підсумовано результати лікування пацієнтів з різними патологіями протягом року. За спостереженнями авторів статті, хороший ефект спостерігається у пацієнтів з функціональними розладами та при гострому перебігу захворювань, а також у молодшому віці. При загостренні хронічного захворювання кількість процедур залежить від тривалості захворювання, віку, настроєності пацієнта.
Насонова Р. П., Спіріна Л. Ф.

Лікування СКЕНАРом у чергуванні з апаратом “Чакра” пацієнтки з тиреотоксикозом, змішаним зобом, церебрально-ендокринною офтальмопатією дозволило не вдаватися до наміченої ранн іше операції.
Носкова Л.Б.

У роботі простежуються віддалені результати лікування пацієнтів, які отримувалщо отримувалии СКЕНАР-терапію за стандартними методиками. Дворічні спостереження за хворими з різними по етіології, локалізації, гостроті, стадії та тривалості захворюваннями різних органів і систем дозволяють зробити висновок, що СКЕНАР-терапія в переважній більшості випадків не тільки позитивно впливає на перебіг процесу, але й часто приносить повне позбавлення від недуги. Автор відзначає своєрідність та унікальність СКЕНАР-терапії.

Суботіна Г.В.

Автор переконливо доводить необхідність наявності на судах торгівельного флоту (внаслідок скасування посади суднового лікаря) апарату СКЕНАР, який дозволяє не лише надати ефективну швидку допомогу членам екіпажу, а й заощадити валютні кошти у закордонному плаванні. Описано випадки лікування за час рейсу тривалістю 8,5 місяців. Наявність апарату дозволить поправити здоров’я людей, покращити працездатність та підняти моральний тонус у колективі.

Трішин В.М.

Автор ділиться досвідом застосування апарату СКЕНАР у домашніх умовах для лікування родичів та близьких. Зручність у використанні, простота в оволодінні методикою роботи з апаратом, вражаюча ефективність роблять СКЕНАР сімейним лікарем.

Тришин Л.А.

Проаналізовано досвід застосування СКЕНАР-терапії під час лікування хронічних форм шкірних захворювань.
Хронічні захворювання шкіри характеризуються тривалим та завзятим перебігом, торпідністю до лікування. Як правило, у всіх хворих відзначаються виражені зміни у стані адаптивних механізмів регуляції.
З великого арсеналу фізичних методів лікування вибрано нейроадаптивний стимулятор СКЕНАР-035-3. Вибір обумовлений тим, що апарат портативний, виконаний за II класом захисту, процедури можна проводити в палаті та вдома у пацієнта. А головне, параметри сигналу фізіологічні та встановлюються автоматично за рахунок дії принципу “біологічного зворотного зв’язку”.
Описано найцікавіші клінічні спостереження протягом року застосування приладу.

Петрова І.І., Кір’янова В Ст, Никифоров Б.М.

Підбито підсумки застосування приладу СКЕНАР при лікуванні терапевтичних хворих. Перша група – пацієнти з патологією органів дихання. Їх з хронічним обструктивним бронхітом – 24 людини, гострою пневмонією – 6, бронхіальною астмою – 6. У цій групі застосування СКЕНАР-терапії дозволило отримати клінічний ефект, що дорівнює ефекту від внутрішньовенного введення бронхолітинів з одночасним застосуванням фізіопроцедур. Враховуючи доступність, простоту маніпуляцій та відсутність протипоказань СКЕНАР-терапії їй можна віддати перевагу, особливо якщо йдеться про пацієнтів з несприятливим преморбідним фоном.
Друга група пацієнтів – з патологією органів травлення (14 – з хронічним гастритом, дуоденітом, 5 осіб з хронічним гепатитом) – найблагодатніший ґрунт для застосування СКЕНАРу, де вдається швидко домогтися зменшення та зникнення больового синдрому та стійкої, тривалої ремісії.
Третя група – пацієнти з функціональними порушеннями (НЦД, клімактеричні неврози, вегето-судинні пароксизми). За таких станів небажано застосування великої кількості лікарських засобів, а підібрати адекватну терапію – непросто. Поліпшення стану, зменшення кількості скарг, нормалізація вегетативних порушень відзначалися пізніше четвертого сеансу. Цікаво, що пацієнти цієї групи найохочіше відвідують повторні сеанси.
Тарасова О.М.

Наведено результати роботи лікаря в амбулаторних умовах із використанням апарату СКЕНАР. Допомога надана 1680 пацієнтам, у тому числі у дитячому соматичному санаторії пройшли лікування 360 дітей. Вік пацієнтів віком від 1,5 місяців до 85 років.
При лікуванні враховувався симптомокомплекс, що включає кілька нозологічних груп. Тому умовна кількість пацієнтів була набагато більшою, приблизно 2,5 тисячі. З цього числа пацієнтів повне клінічне одужання відзначалося у 63% випадків, поліпшення у 28% випадків, незначне покращення у 9% випадків.
У процесі роботи з апаратом СКЕНАР підтверджено його експертні можливості у:
визначення природи патологічного процесу;
прогнозування ефективності впливу;
прогнозування термінів лікування та кількості процедур;
визначення кількості процедур.
З наведених результатів випливає, що СКЕНАР-терапія сьогодні є оптимальним варіантом лікування численних патологічних процесів і потребує додаткового вивчення та розвитку.

Посвіжинська Н.Ф.

Підбиваються підсумки застосування приладів (СКЕНАР 035-3, СКЕНАР 532М) за сім місяців практичної діяльності. Описано найцікавіші спостереження із практики цехового терапевта.
Найчастіше зустрічається така патологія: артрити, захворювання опорно-рухового апарату, патологія молочної залози, гастрити, ендартеріїти, травми. Практично у всіх випадках спостерігалася позитивна динаміка.
Досвід застосування приладів сімейства СКЕНАР дає право стверджувати, що вони мають широкі терапевтичні можливості і дозволяють проводити лікування без залучення вузьких фахівців, що особливо важливо для виробничої сфери, сільської місцевості та місць, віддалених від медичних центрів.
Каліпанова І.П.

Простежено динаміку при лікуванні пацієнтів із різними патологіями приладами серії СКЕНАР протягом 5 місяців на клінічних базах Москви, Санкт-Петербурга та Московської області.

Віковий діапазон хворих- від 8 місяців до 81 року.
Курс лікування становив у середньому від 10 до 18 процедур.

Вплив застосовувався щодня або через день, залежно від природи захворювання та лікувального ефекту. Використовувалася методика індивідуально-дозованого впливу. Лікування проводилося за допомогою СКЕНАРу та ковдри КЛБ-1.
Наведено детальний аналіз ефективності СКЕНАР-терапії при різних патологіях.
Підбито підсумки: застосування приладів СКЕНАР дає позитивний ефект у широкому діапазоні нозологічних форм зустрічаються практично, як і гострому, і у хронічному періоді захворювання.

Охотенко В.І., Красікова М.Л., Красікова Н.Г.

Узагальнено трирічний досвід застосування апарату СКЕНАР як за стандартними методиками, викладеними в інструкції, що додається, так і з використанням класичних методологічних підходів, що використовуються в рефлексотерапії.
У комплексі лікувальних впливів у ряду пацієнтів використовувалася і ковдра лікувальна КЛБ-1, що посилювало лікувальний ефект.
Проаналізовано 160 клінічних спостережень, описано найцікавіші випадки.

Шац Є.І.

Наведено результати клінічних спостережень застосування приладів серії СКЕНАР при лікуванні хворих на різні захворювання хребта. Рекомендовані модифікації електродів для зручності роботи та отримання найбільшої ефективності лікування.
Зроблено висновок про якість та ефективність приладів СКЕНАР. Відзначено, що вони є найкращими представниками напряму електроімпульсної терапії на російському медичному ринку.

Муїнов М.Т.

Розкрито причини низької ефективності СКЕНАР-терапії у певної категорії пацієнтів. Розширено теоретичні знання про процес одужання та запропоновано практичні алгоритми збільшення ефективності СКЕНАР-терапії.
З погляду СКЕНАР-терапевта, патологічний процес – не захворювання, а пристосувальна реакція організму зміну умов довкілля. Можливості організму безмежні, тому так багатоликі й прояви пристосувальних реакцій.
Лікувати пацієнта необхідно
за рахунок енергії його ж захворювання.
Ефективність СКЕНАР при впливі на залози внутрішньої секреції. При обробці зон на голові без волосяного покриву ефективність лікування зростає. За дотримання правил різко знижується ймовірність “загострень”.

Горфінкель Ю.В.

Враховуючи можливості СКЕНАРу щодо прогнозування перебігу хворобливого процесу, експертної оцінки лікування, доцільно бачити апарат в руках фахівців – лікарів різних профілів і, особливо, в руках фізіотерапевтів. Той факт, що до застосування апарату СКЕНАР немає протипоказань, може служити для фізіотерапевта шляхом вибору раціонального фізіолікування.
Відзначається високий терапевтичний ефект використання приладів СКЕНАР у педіатричній практиці, надання невідкладної допомоги, екстремальних ситуаціях.
Доцільно включити цей вид лікування до розряду фізіотерапевтичних процедур, а також впровадити цю апаратуру в систему надання швидкої медичної допомоги.

Фейгіна І.Г.

Протягом 1995 року пройшли лікування 15 пацієнтів, які страждають на нейросенсорну приглухуватість: 9 чоловіків і 6 жінок, чотири пацієнти – у віці від 8 до 19 років, вісім – від 30 до 45 років, троє – від 56 до 66 років. Лікування проводилося апаратом СКЕНАР в індивідуально-дозованому режимі. Один курс включав від 8 до 15 процедур, їх кількість визначалося індивідуально. Чотири пацієнти пройшли один курс терапії, чотири – два курси, п’ять – три курси і один пацієнт пройшов чотири курси терапії.
Суб’єктивне покращення слуху під час лікування та після закінчення курсу (частіше після другого) відзначалося у 9 пацієнтів з 15. При дослідженні слуху (перевірка в динаміці сприйняття шепітної, розмовної мови) – відзначалося покращення слуху (частіше розмовної мови) від 0,5 до 2 метрів у 12 із 15 минулих лікування.
Після 2-3 курсів лікування проводилася контрольна аудіометрія та сурдолог виносив висновок. Контроль проведено у тих-таки умовах, тих-таки апаратах, тими самими співробітниками. Результати обстеження показали ефективність СКЕНАР-терапії при нейросенсорній приглухуватості, зокрема з патологією середнього вуха.

Окішева Т.А.

Проведено протибольову терапію СКЕНАРом 17 хворим з хронічними онкологічними больовими синдромами, усі хворі були віднесені до IV групи диспансерного обліку (що підлягають виключно симптоматичному лікуванню).
Група складалася з 9 жінок та 8 чоловіків віком від 41 до 73 років. До лікування пацієнти страждали від болю 3-6 тижнів, у 3 випадках – понад 2 місяці. До початку курсу СКЕНАР-терапії усі 17 хворих отримували анальгетики у постійному режимі (14 – ненаркологічні препарати, 3 – ін’єкції промедолу). Лікувальний курс складався, як правило, із 9-10 процедур.
Під час та після курсів СКЕНАР-терапії болі пом’якшилися у 14 пацієнтів із 17 (82%). Відзначивши покращення, хворі, як правило, знижували вживання анальгетиків, деякі повністю відмовилися від медикаментів. У хворих у подовжувався сон, підвищувалися апетит і рухова активність.

Богданова Є.Р., Зайдінер Б.М.

Описано два клінічні приклади використання апарату СКЕНАР у хворих із вторинним імунодефіцитом.
Після 18 процедур СКЕНАР-терапії вдалося досягти активації репаративної регенерації тканин. Про це свідчить утворення грануляцій у рані. Надалі на тлі СКЕНАР-терапії виконана шкірна пластика гранулюючої рани з гарним ефектом.

Ляшедько П.Л., Шляпніков С.А.

Розглядаються питання щодо лікування пацієнтів протитуберкульозного диспансеру. Після огляду, діагностики, опрацювання больової зони (вплив сірником, нігтем, паличкою, кільцем, голками по 3-5 хвилин) здійснюється вплив СКЕНАР на стопи або кисті. Після 2-3 подібних процедур при складних захворюваннях проводиться СКЕНАР-терапія у повному обсязі.
Застосування терапії СУ-ДЖОК перед СКЕНАР-терапією зменшує, а частіше попереджає “СКЕНАР-ускладнення”. Спільне застосування СУ-ДЖОК та СКЕНАР-терапії на великій кількості пацієнтів (дітей та дорослих, як правило, призводило до швидкого (за 5-7 процедур) та стійкого терапевтичного ефекту.
Наведено клінічні приклади.
Спільне застосування СУ-ДЖОК та СКЕНАР-терапії при лікуванні різних захворювань дозволяє зробити такі висновки:
1. Є спільність методів щодо впливу і зворотний зв’язок через шкірні покрови;
2.Методи підтвердили свою високу ефективність при лікуванні гострих та хронічних захворювань.

Байкова В.І.

Протягом трьох місяців проведена СКЕНАР-терапія 50 пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, сакроілеїтом при хворобі Бехтерєва, ендометритом, МКЛ (нирковою колікою), грижею міжхребцевого диска, розсіяним склерозом, лімфостазом нижніх кінцівок, тромбофлебітом нижніх кінцівок, нейросенсорною приглухуватістю, переломом нігтьової фаланги великого пальця стопи, кокцигодинією з вираженим анусокопчиковим больовим синдромом.

Наведено конкретні клінічні приклади. За результатами проведеного лікування зроблено висновки:

лікування тривалих хронічних захворювань доцільно проводити за індивідуальною схемою лікування та використовувати поєднання декількох методів. Таке поєднання СКЕНАР-терапії з іншими немедикаментозними методами дозволяє значно скоротити термін лікування пацієнтів.

Поєднання СКЕНАР-терапії з методом гірудотерапії або гомеопатії дозволяє збільшити час між СКЕНАР-процедурами.

Хлєбнікова Г.А.

Наводяться клінічні приклади використання приладу “СКЕНАР-532” у хворих з наступними захворюваннями: пневмонія, тиреотоксичний зоб, неврит лицьового нерва, хронічний простатит, посттравматична глаукома, плеврит, хламідіоз та ін.

Відзначено високу ефективність приладу та досягнення стійкого терапевтичного ефекту.

Каліпанова І.П.

Протягом 8 місяців лікування отримали 96 дітей із різними захворюваннями центральної нервової системи. Повторний курс пройшли – 6 дітей. Скенар-терапія проводилася в безперервному або індивідуально-дозованому режимах, щодня або через день.

Діти з енурезами – позитивна динаміка у плані урідження частоти енурезу.

У дітей з дитячим церебральним паралічем ефективність СКЕНАР-терапії вища, ніж при використанні інших методів, часто вже після першого курсу. Ефективність у дітей із тяжкою патологією збільшується після повторних курсів терапії. Починати лікування необхідно якомога раніше (до трьох років).

У дітей із затримкою психомовного розвитку СКЕНАР-терапія дає позитивні результати – – поліпшення соматичного статусу, збагачення словникового запасу. Менш успішно виявилося зниження тонусу в речедвигательной мускулатурі.

У дітей із мінімальною цереброспінальною недостатністю покращується постава, психоемоційний стан, нормалізується соматичний статус, зникає астенія.

Гужавіна Г.Л.

Для дослідження ефекту спільного застосування галокамери та СКЕНАР-терапії відібрано групу з 10 пацієнтів зі стажем захворювання 2 – 7 років. До групи входили пацієнти з бронхіальною астмою (5 чол.), хронічним обструктивним бронхітом (3 чол.) та гострою пневмонією (2 чол.).

Загальна схема СКЕНАР-терапії полягала у поєднанні класичних підходів із впливом на різні рефлексогенні зони.

Наведено клінічні приклади , хто показують – поєднання СКЕНАР-терапії з галокамерою дає високу ефективність терапії, прискорює процес одужання, зменшує різні побічні явища, знижує дози прийому лікарських препаратів.

Єршова Р.І.

На конкретному клінічному прикладі показано ефективність включення СКЕНАР-терапії до системи комплексного лікування ускладнень дифтерії. Внаслідок лікування поліпшення настає приблизно через п’ять днів. Чутливість та рухова активність повертається до норми через два місяці.

З досвіду застосування СКЕНАР-терапії у хворих з ускладненнями дифтерії випливає:

роботу слід розпочинати до фіксації токсину тканинами, тобто. за можливістю раніше і, мабуть , одночасно з введенням сироватки;

є передумови для лікування іншої токсикоінфекції, при якій відзначається подібна поразка м’якого піднебіння, наприклад, ботулізм.

Шамарков П.П.

Підведено підсумок річної роботи приладом “Скенар 035-3” при лікуванні хворих на терапевтичний профіль.
6 пацієнтам з ГРВІ та бронхітом проводили по 2-3 курси СКЕНАР-терапії, 10 процедур на один курс. Хворі одужують за 1-2 дні. З урахуванням гостроти процесу доцільно здійснювати вплив 3 рази на день. Як зазначалося, вчасно розпочата терапія призводить до одужання за 1-2 дня.

При лікуванні бронхіальної астми у двох дітей покращення настало після 6 процедур. Ремісія становила 10 місяців.

Хороший результат лікування спостерігався у хворих на «остеохондроз» хребта у поєднанні з дисгормональною нейроциркуляторною дистонією.

Шишкіна Н.В.

За період з жовтня 1994 р. по червень 1995 р. пройшли лікування 145 осіб, віком від 6 місяців до 68 років із захворюваннями: остеохондроз хребта, забій хребта, порушення функцій тазових органів, наслідки пологової травми, посттравматичний артроз, поліартрит, хвороба Осгут-Шлаттера, шпора п’яткової кістки, дискінезія жовчовивідних шляхів, дуоденіт, панкреатит, виразка 12-палої кишки, гастрит, гіпертонічна хвороба, варикозне розширення вен, облітеруючий ендартеріїт, вегетосудинна дистонія та інше. СКЕНАР-терапія застосовувалася в поєднанні з пневмомасажем, ультразвуковими інгаляціями та лікувальною ковдрою. У всіх випадках лікування було успішним. На конкретних клінічних прикладах показано високу ефективність СКЕНАР-терапії за різної патології.

Костіна С.І.

Метою роботи була оцінка доцільності застосування Скенара-терапії при різних функціональних розладах, що виникають під час роботи у службовців страхової компанії.

За півроку СКЕНАР-терапія проведена 56 пацієнтам. Методика дії підбиралася індивідуально. Відзначається швидке досягнення лікувального ефекту у пацієнтів із головними болями, підвищеною стомлюваністю, млявістю, болями у спині, серці, шлунку, при підвищеному чи зниженому артеріальному тиску.

Рекомендовано застосування СКЕНАРа цеховим лікарям.

Пєтухов К.Б., Пєтухова Г.І.

СКЕНАР є ефективним та простим методом лікування та профілактики багатьох захворювань. Після першої процедури пацієнти відзначають зменшення або повне зникнення болю, зменшення набряку, збільшення рухів у суглобах.

Усі робітники підприємства, які пройшли СКЕНАР-терапію чи лікування ковдрою КЛБ-1, незалежно від своєї хвороби, зазначали, що вони наступного року не хворіли ні на грип, ні на застудні захворювання. Спостерігається покращення настрою, збільшення працездатності.

Досвід роботи з приладом СКЕНАР-035-3 показує, що захворюваність за рік на підприємстві знизилася на 20% (раніше максимальне зниження становило 6%).

Ухань Є.А.

Лікування СКЕНАР ефективно не тільки при гострих захворюваннях, таких як пульпіт, але і при періодонтитах. У хворих, які страждають на парадонтозом і періодонтитом СКЕНАР-терапія знижує кровотечі з ясен, зменшує рухливість зубів і уповільнює ретракцію ясен.

Під час лікування глибокого карієсу проведено 3-5 сеансів СКЕНАР-терапії. Паралельно проведено лікування без застосування СКЕНАР-терапії. Використовувалися однотипні прокладочні та пломбувальні матеріали. При застосуванні СКЕНАР-терапії результат лікування без загострення становив 100%. Без використання СКЕНАР-терапії – 85%.

Позитивний ефект відзначений під час лікування пульпітів. Зазвичай, загострення виникають у 40% пацієнтів. Після застосування СКЕНАР-терапії (3-5 сеансів щодня), починаючи з дня лікування, загострень не виникало зовсім.

Перекатієв Г.А.

На конкретних клінічних прикладах розглянуто деякі результати лікування дітей-інвалідів віком від 10 місяців до 6 років із застосуванням СКЕНАР-терапії. Медикаментозна терапія не скасовувалося.

Зазначено, що після 6-7 сеансів СКЕНАР-терапії покращився сон, апетит, дещо зменшився ністагм, покращився психоемоційний тонус (з’явився інтерес до іграшок, до батьків, покращилось “огукання”).

Доцільно застосування СКЕНАР-терапії, а також ковдри КЛБ-1 (хоча маленькі діти не завжди охоче йшли на процедури лікувальної ковдри) для дітей із грубою затримкою психічного розвитку.

Яценко Г.І.

Наведено клінічні приклади ефективного використання одноразового впливу приладом СКЕНАР у хворих з безсонням, лімфаденітом, генітальним герпесом, раком яєчників, гайморитом та ін.

Відзначено високу ефективність приладу СКЕНАР при лікуванні тварин.

Завітаєв Ю.А

Описано результати СКЕНАР-терапії за три місяці застосування приладу.

Наводяться конкретні клінічні приклади лікування хворих з контрактурою мімічних м’язів обличчя, нейросенсорною приглухуватістю, нейродермітом, післяпологовою матковою кровотечею, гострою серцевою недостатністю, гіпертонічним кризом.

Зазначається, що використання приладу СКЕНАР при різних формах патології дає стійкий позитивний терапевтичний ефект.

Негативних результатів за описуваний період не зазначено. У ряді випадків успішна терапія проходила через СКЕНАР-загострення.

Сидоренко Р.С.

У статті описується взаємодія елементів СКЕНАР-терапії (терапевт-апарат-терапевт) з погляду синергічної взаємодії цих елементів. Завдяки цій взаємодії можливе створення так званого лікувального континууму, тобто, особливого середовища, де всі елементи СКЕНАР-терапії мають спільну мету – адаптацію. Розглядаються 3 варіанти, що заважають функціонуванню лікувального континууму.

Байков Д.В.

У статті наведено приклад лікування СКЕНАРом пацієнта (дитини 7 років) на тлі розгорнутої клініки мононуклеозу. Показано ефект застосування СКЕНАРу: зникнення лімфовузлів, очищення носоглотки протягом тижня. У таблиці наводиться динаміка показників аналізу крові пацієнта.

Баренов О.Т.

У статті наведено результати досліджень механізмів підвищення неспецифічної резистентності та оцінка загальних адатапційних можливостей організму за допомогою методики Р. Фолля, визначення коефіцієнта відображення лазерного випромінювання шкірою та вивчення вмісту деяких ферментів енергетичного обміну у лімфоцитах периферичної крові. Зазначено, що після дії апаратом СКЕНАР спостерігається зростання адаптаційних реакцій у бік антистресорних, покращення мікроциркуляції та імунномоделюючий ефект.

Гаркаві Л.Х.

Автор розглядає процес електродії, в основі якого лежить рефлекс як певна анатомо-фізіологічна структура. В результаті наведених досліджень робиться висновок про те, що СКЕНАР-терапія, завдяки наявності біологічного зворотного зв’язку, є ідеальним електролікуванням, тому що його вплив активізує всі структури організму і завдяки цьому вдається досягати ефекту при захворюваннях, які іншими методами не виліковуються.

Грінберг Я.З.

Розглядається ефективність застосування СКЕНАРу в паліативної терапії в “хоспісах” (терапії в установах для смертельно хворих на рак): для усунення больових синдромів, детоксикації, корекції психоемоційних розладів. Враховуючи, що відбувається неминучий зворотний негативний вплив смертельно хворої людини на енергетику лікаря, автор радить застосовувати певну методику для покращення самопочуття лікаря (з цією метою описуються 7 основних чакр та 12 головних енергетичних каналів). У статті підтверджується доцільність використання апарату СКЕНАР для корекції симптомокомплексу онкопатології, де СКЕНАР-терапія займе гідне місце.

Зайдінер Б.М.

У традиційній медицині автори описують 5 груп корисних для організму людини пристосувальних результатів (школа К. В. Судакова). З погляду теорії функціональних систем П. К. Анохіна, існують механізми саморегуляції процесів в організмі з “обурення” констант і за “пред’явленням”.

Сучасна наука обґрунтовує біологічну значущість енергетичних змін усередині та поза організмом наявністю біологічних ефектів електромагнітних полів. Енергетичні зміни вивчає вібраційна медицина, яка розглядає патологію органів та тканин, з позиції порушень енергетичного обміну. Отже, надходження у патологічне вогнище додаткової енергії або її обмеження сприяє процесу одужання. Сутністю цієї системи є вплив на адаптивні процеси організму з метою їх гармонізації за рахунок швидкореагуючого інформаційного зворотного зв’язку. Цей механізм лежить в основі хвильових впливів у СКЕНАР-терапії.

Зілов В.Г., Кудаєва Л.М.

Автор описує позитивні результати лікування СКЕНАРом дітей із наступними захворюваннями: коксартроз правого тазостегнового суглоба, атрофія зорового нерва, ДЦП, спастичний тетрапарез, затримка розумового розвитку, наслідки Чорнобиля.

Каліпанова І.П.

Автор викладає механізми розвитку цих поразок. Посилаючись на досвід використання описаної у статті методики, П.П.Ляшедько робить висновок про те, що застосування біорегульованої електростимуляції у поєднанні із загальноприйнятими принципами лікування може суттєво покращити результати лікування.

Ляшедько П.П.

На досвіді застосування методу в умовах онкологічного диспансеру автор зробив висновок, що СКЕНАР-терапія може стати самостійним методом лікування та широко використовуватись на різних етапах лікування онкохворих у поєднанні із загальноприйнятими методами. Абсолютно необхідна СКЕНАР-терапія всім хворим 4-ї клінічної групи для покращення якості їхнього життя.

Мількевич З.К.

На кафедрі нелікарських методів лікування та клінічної фізіології Московської медичної академії ім. І.М. Сєченова гірудотерапія (лікування п’явками) поєднувалася із застосуванням СКЕНАРу. Детально описуються методи лікування та його результати у пацієнтів із різною патологією. Автор дійшов висновку про те, що:

– гірудотерапія у поєднанні з впливом Скенару ефективна при лікуванні різноманітних захворювань;

– застосування СКЕНАРу дозволило суттєво знизити тривалість кровотечі та швидко усунути подразнення, спричинені п’явками;

– враховуючи відсутність побічних реакцій, виразний клінічний ефект та простоту спільного застосування цих методів, доцільно ширше впровадження їх у практичну медицину.

Міненко І.О.

Представлені опис та організація роботи медико-оздоровчого центру СКЕНАР-терапії та СКЕНАР-експертизи у м. Нижньому Новгороді.

Наводяться позитивні результати роботи з пацієнтами, зокрема з клінікою спондилолистеза С-4, холециститу, гіпертонічної хвороби 2 стадії, бронхіальної астми алергічного генезу, лімфостазом гомілок. Принцип роботи центру – лікувати не хворобу, а пацієнта.

Умеров В.Г.

Узагальнюється досвід застосування СКЕНАР у лікуванні урологічних хворих з подальшим контролем на УЗД. Автор приходить до висновку про те, що СКЕНАР має гарну протизапальну, знеболювальну, протинабрякову дію, покращує мікроциркуляцію крові в органах, прискорює відходження конкрементів, нормалізує загальний статус у хворих.

Урбан В.В.

Розглянуто випадки лікування за допомогою СКЕНАР у дітей з різною патологією: гемофілією, мукополісахаридозом, хворобою Гіршпрунга, гломерулонефритом, фурункульозом, гайморитом, обструктивним бронхітом, опіками. Відзначається висока ефективність використання апарату при травмах та гострих запальних захворюваннях.

Фейгіна І.Г.

Описано досвід застосування СКЕНАР у при пологах, коли знеболюючий та спазмолітичний ефекти дозволяють зняти дискоординацію родової діяльності та уникнути оперативного розродження шляхом кесаревого розтину, а також у післяпологовий період (для дозволу лактостазу та лікування маститу у стадії інфільтрації).

Наводяться випадки з практики, зроблено висновок про те, що доцільно подальше застосування СКЕНАР в акушерстві та гінекології з поширенням для лікування інших патологічних станів.

Чуфарова Т.М.

З метою корекції ожиріння використано водорості Фукуса. Досвід показав, що ефективність дії препарату збільшилася при сумісному застосуванні зі СКЕНАРом. Автор докладно, по дням, описує методику, зони та результати лікування СКЕНАРом.

Полонська Г.Є.